Кто вы? С кем вы себя идентифицируете? На кого хотите походить?
Вопросы не праздные, а для некоторых весьма актуальные.
Вы еврей? Вы хотите приобщиться к еврейскому народу? А кто такой еврей? Кто такие евреи? И что значит приобщиться к народу?
Я думаю, что существует несколько уровней, например, рассмотрим три, - восприятия этой проблемы или самоидентификации.
Первый - внешний, который я бы назвал лубочным.
Как к примеру, американцы воспринимали русских в период холодной войны?
Матрешка, медведи на улицах, рашен водка. Вот это и есть лубочный уровень идентификации.
Так некоторые люди, в том числе и евреи, воспринимают и само еврейство - кипа, пейсы, талит с цицитом. Имешь на себе этот набор - вопрос о твоей идентификации отпадает.
Второй уровень - душевный. Многие люди пребывают на этом уровне: это уровень
религиозно- культурной атрибутики: праздники, традиции, порядки.
Многие начинают чувствовать себя евреями, приобщаясь к традиционным для еврея вещам: к чтению Торы, к соблюдению традиций, к походам в синагоги.
И третий уровень - духовный, ментальный. Это уровень сознания: кто человек есть по своему сознанию. И что такое сознание еврея?Сегодня мне рассказали историю об одном еврее - русском репатрианте, приехавшем в Израиль лет двадцать назад, который в поисках самоидентификации женился на сабре, родители которой в свое время приехали в страну из Ирана. Прожив с ней десять лет и заимев двух детей, он внезапно влюбился в русскую репатриантку, бросил семью и создал новую. На вопрос - почему? ,мол, любовь
виновата, он ответил: мы фактически были разными по менталитету людьми с моей первой женой, и я понял, кем я являюсь в действительности.
Так вот, перестал ли этот человек быть евреем?
Разумеется, нет.
Духовный уровень самоидентификации означает,что человек является самим собой в своем индивидуально неповторимом качестве, он никого не копирует, никому не подражает.А что думаете вы?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
