Пошматоване, закривавлене тіло...
Лице закривавлене і обпльоване...
Підступають нахабно, злорадно і сміло
І викрикують:"Ну що ж Ти?! Спаси Сам Себе!"
"Коли Ти Христос,то спаси Себе й нас!"-
Так один із розбійників Ісуса зневажив.
У цей передсмертний, у цей гіркий час
Отак грішний люд свого Спаса "розважив".
Первосвященики, книжники також глузували:
"Ізраїлів Цар! Нехай зійде з хреста!"
В Ісусі Христі вони не впізнали
Месію, Спасителя,Бога, Творця.
Ми силою звикли, мечами все брати,
Наліво й направо рубати, сікти.
Не хочемо Божу любов ми приймати.
Як може Розіп"ятий люд весь спасти?!
Чи міг би зійти Христос розіп"ятий
З хреста, чи під силу було це йому?
Для чого було в тяжких муках вмирати?
Подумай, мій друже: для чого? Чому?
Щоб Божу любов нам усім показати
Отець Свого Сина у світ цей послав,
Щоб міг Він життя за всіх нас віддати,
Щоб кожний, хто схоче, спасіння прийняв.
Зійти із хреста це не була проблема
Для Божого Сина- Бог може усе!
Чи ж муки Христос притерпів надаремно
Й даремно Він дав розіп"яти Себе?
Не силою може людина спастися
Від вічних страждань, від нестерпних страждань,
А Кров"ю Ісуса святою обмившись,
Коли своє серце Ісусу віддасть.
Ми грішні. І гріх перейшов усі межі,
Які тепер бачимо в світі оцім;
Нема для паскудства ніяких обмежень
Й чекати потрібно іще гірших змін.
Тому закликаю усіх: "Схаменіться!
Прийдіть до Ісуса! Покиньте гріхи!
До Бога живого усі наверніться,
Щоб мали спасіння й життя вічне ви!"
Бог може змінити тебе, любий друже,
Мир, радість і спокій дать в серце твоє.
Змінить економіку Бог також може,
Змінить Україну- у Нього все є.
Коли б світ покаявся і схаменувся
Й прийшов у покорі до свого Творця,
То Бог би лицем до всіх нас повернувся-
Він в Божому Слові оце обіцяв.
Не може гидоти Бог благословляти,
Які люди чинять у світі оцім.
Готовий Бог кожного, люди, прийняти,
Ісусу хто дасть місце в серці своїм.
О, Дух Святий, прошу, торкнися сердечок
Усіх в Україні, по цілій Землі,
Даруй покаяння усім й життя вічне,
Щоб завжди із Господом були всі ми!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 4325 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Сон мечты (2006) - Сергей Дегтярь Стихотворение родилось в то время, когда некоторые люди из церкви уже знали о моём отношении к Ирине. Я косвенно слышал, что её маму спрашивали на счёт того, что как относится ко мне Ирина. Она по-прежнему оставалась не замужней. Ей было уже гдето 35 лет.
Её мама говорила, что я деревенский, а Ирина не любит село, поэтому мечтает только о каком-то пасторе, который бы её устроил для совместного служения Богу. Меня обижало то, что к деревенским такое пренебрежительное отношение. Я не знал как возразить на эти слухи об её отношении ко мне. Поэтому всё слагал и переносил в своём сердце и мыслях. Однажды мне приснился сон, что её отец уговаривал её принять меня таким какой я есть. По этому случаю, он в моём сновидении познакомился с моим отцом на рыбалке и рекомендовал приложить все усилия, чтобы выдать замуж за меня свою дочь. Ясно, что это всё - суета, но это работало моё сознание во сне. После этой ночи я решил зафиксировать это сновидение и перенести его на бумагу. Так родилось это произведение в стихотворной форме.
